Особливості сертифікації дитячого харчування в Україні
Усі батьки хочуть щоб їхні діти отримували найкраще від самого народження. Адже здоров’я наших дітей – найважливіша річ на світі. Готуючи страви у домашніх умовах для своїх діток, незалежно від їхнього віку, чи купуючи готові продукти для дитячого харчування, ми хочемо відчувати себе впевнено у якості страв. А що насправді ми знаємо про якість і безпеку дитячого харчування в Україні? Давайте проаналізуємо.
Сертифікація в Україні: законодавчі норми
Система УкрСЕПРО, введена в Україні Декретом Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» № 46-93 від 10 травня 1993 року, з 01 січня 2018 року не працює. Для більшості виробників продуктів харчування в Україні сертифікація не є обов’язковим процесом, за винятком тих, які виробляють дитяче харчування.
Нині в Україні діють декілька нормативних документів, які впливають на якість, оцінку та сертифікацію продуктів дитячого харчування.
- Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/124-19), зі змінами і доповненнями. Цей нормативний документ – один із етапів переходу до європейської системи оцінки якості та відповідності.
- Наказ Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики №28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» від 01.02.2005 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0466-05/ed20131129). Відповідно до цього документу, обов’язковій сертифікації в Україні підлягає: суміші на основі сухого молока, консерви плодові та ягідні, овочеві, плодові, м’ясні та рибні консерви для дитячого харчування.
- Наказ №590 Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01.10.2012 року (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1704-12) Про затвердження Вимог щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) та інші нормативні документи.
Впровадження європейських стандартів сертифікації продуктів харчування та інших процесів в Україні – не до кінця налагоджений процес, який потребує прийняття низки нормативних документів, відповідного обладнання та професійних навиків фахівців. Крім того, сертифікація потребує додаткових коштів зі сторони засновників або власників.
Системи управління безпечністю харчових продуктів (НАССР): особливості та переваги
З підписанням Україною Угоди про Асоціацію з ЄС, перед Україною постало нове важливе завдання- адаптувати власні процеси управління якістю та безпечністю, перш за все, харчових продуктів та інших процесів, які є невід’ємною частиною. І це зовсім не формальність. З одного боку – це можливість виробників вийти на нові міжнародні ринки. З іншого – стандартизація процесів, які є головним фактором безпечного споживання і, відповідно, зміна якості життя.
Система управління безпечністю харчових продуктів (НАССР) – це міжнародні вимоги до операторів ринку, який виключає та дає змогу контролювати небезпечні фактори у харчових продуктах.
Застосування системи НАССР включає у себе:
- визначення та ідентифікацію небезпек;
- запровадження заходів попередження;
- навчання персоналу;
- документування відповідних норм і процедур.
Варто звернути увагу, що сама система НАССР – це інструмент запобігання, а не якості продукту.
Система НАССР включає такі процеси, як:
- розробка та планування приміщень, які виключають стороннє забруднення продуктів;
- вимоги щодо приміщення та обладнання;
- вимоги щодо систем вентиляції, водо-, електро- та газопостачання, освітлення приміщень;
- вимоги щодо очищення поверхонь, предметів та дезінфекції приміщень;
- гігієна та здоров’я персоналу;
- засоби профілактики тощо.
Впровадження системи НАССР у дитячих садочках та школах – це, гарантовано, впевненість у дотриманні санітарних і гігієнічних вимог. Та чи під силу впровадження НАССР усім дошкільним закладам?
Як відбуваються процеси НАССР в дитячих садках України
Першочерговий контроль у дитячих садках має відбуватися на етапах зберігання продуктів харчування із коротким терміном придатності, дотримання гігієнічних вимог працівниками і санітарних норм у приміщеннях, а також дотримання технологічних процесів під час приготування їжі. Але, насправді, більшість дошкільних закладів в Україні перебувають у приміщеннях, які були збудовані багато років назад. Практично, усі процеси технологічного ланцюга виконуються в одному місці, а обробка продуктів, подача та споживання обмежені у приміщенні; не завжди є можливість розділити зони та контролювати технологічні процеси.
Якщо поглянути на державні закупівлі продуктів харчування для дошкільних закладів то можна стверджувати, що лишень 10% від усіх замовників вимагають від учасників документального підтвердження якості продуктів харчування, які плануються поставляти до дитячих садків та шкіл. Це дуже сумно.
Разом з тим, через відсутність достатнього фінансування, а також належного контролю з боку держави, сьогодні не завжди вчасно ведуться ремонтні роботи у відповідних господарських приміщеннях та харчоблоках. Особливе місце займає і фактор наявності чи відсутності санітарної книжки у персоналу. Нами проведено власне анонімне опитування серед працівників кухні і харчоблоку та виявлено, що лишень 30% персоналу насправді проходять щорічно медогляд у лікарів. Решта – тільки формальність. І це велика біда нашого суспільства, яка може просто когось вбити.
Висновок
Якщо впровадити дотримання основних принципів НАССР у дитячих садках та школах, ми отримаємо:
- неможливість потрапляння неякісного продукту харчування або його забруднення;
- відсутність продуктів харчування без відповідної документації у тарілках наших дітей;
- максимальний рівень чистоти і санітарно-гігієнічні умови під час усіх технологічних процесів на кухні та у харчоблоках;
- негайну утилізацію продуктів харчування неналежної якості або повернення їх виробнику (постачальнику).
Не можна стверджувати, що сьогодні в усіх дитячих садках і школах брудно та діти споживають неякісні продукти чи страви. Про безпеку та чистоту дбають керівники закладів. Але для того, щоб максимально убезпечити своїх дітлахів від ризиків, нам усім потрібно приймати важливі рішення та змінювати цілу систему.
Що для цього зробити?
Щоб провести в Україні сертифікацію в дошкільних закладах та школах, відповідно до міжнародних норм НАССР, насамперед, потрібно:
- сформувати послідовний план дій на рівні держави та міністерства освіти України;
- забезпечити окрему статтю у бюджеті будь-якого рівня для фінансування відповідних заходів;
- внести зміни до Бюджетного Кодексу та надати таким витратам статус захищеної статті;
- запровадити електронну санітарну книжку для персоналу, який працює з продуктами харчування, що унеможливлює її підробку або «фальшивий» медогляд;
- запровадити обов’язкову сертифікацію для всіх продуктів харчування та мийних засобів тощо.
Опубліковано: 01.11.2019
