Ми знову відкрились в центрі міста, час роботи
RUS
NEW

Як допомогти дитині впоратися зі страхами?

Дитячі страхи

25 років дитячий садок "Школа Радості" Олени Чернявської навчає і розвиває дошкільнят.

Розвиваючі заняття проходять за допомогою авторської технології "навчання в казці".

Вчитель "ховає" завдання в казковий сюжет і діти захоплено граються, іноді не розуміючи, що йде урок. Дітлахи запам 'ятовують англійські слова, граючи в магазин. Вирушають у подорож, читаючи вказівки на стрілках магічної карти, і знаходять скарб піратів, вирішуючи логічні завдання.

У педагогів все працює, як годинник, методика вивірена, відпрацьована, кожна хвилина проходить з користю і допомагає дитині освоїти певну навичку.

Але, одного разу, через 10 років її застосування, непередбачена ситуація змусила подивитися на чарівний метод з іншого боку.

Вже почалося звичайне заняття в старшій групі. Це відкритий урок, в ньому беруть участь наші вихованці денної групи, а також приходять діти на погодинні заняття.

Хлопці озброїлися картонними мечами, дівчатка розвісили дзвіночки і приміряли повітряні крила з тонкої тканини. Грали в улюблену казку "Пітер Пен".

Раптом, на порозі навчального класу, з'явилася схвильована літня дама, а під вікнами пролунали чиїсь гучні всхлипи.

Зінаїда Степанівна привела на заняття онука, Артема. А ось з ним творилося щось неймовірне! Він кричав, вчепившись у вхідні двері, плакав і топав ногами, демонструючи бажання залишитися на прогулянці.

Через десять хвилин, коли малюк заспокоївся, я запропонувала йому залишитися в коридорі, а бабусі пройти на заняття. Двері в класі залишили відкритими, щоб тримати Артема в полі зору.

Урок тривав. Пригоди набирали обертів: діти познайомилися з Пітером Пеном, вирушили на Острів втрачених дітей, ставили пастку для крокодила, билися з піратами і шукали дорогу додому. Зінаїда Степанівна захопилася роллю феї Дзвіночок і не звертала на онука ніякої уваги. Артем в цей час підходив ближче і ближче до хлопців, а в кінці уроку вже в перших рядах бився з капітаном Крюком.

Після заняття бабуся Артема пояснила причину його поведінки. Виявилося, що батьки хлопчика вже два роки працюють за кордоном і рідко бачать сина. Артем боявся залишатися один в садочку, відчуваючи страх втратити і бабусю. У грі, допомагаючи втраченим дітям знайти батьків, Артем зробив перший крок до подолання страху. Згодом, він спокійно відпускав бабусю додому, став товариським і спокійним.

Для мене стало відкриттям те, що у казки є ще один ефект, терапевтичний. Вона лікує душевні рани. Мені терміново потрібна була порада фахівця. У 20... році я вирушила в Санкт-Петербург в Інститут Комплексної Казкотерапії до знаменитого на пострадянському просторі казкотерапевта - Тетяни Дмитрівни Зінкевич-Євстигнеєвої.

На тренінгу-інтенсиві "Навчальна казкотерапія" нас було двадцять учасників, і кожен хотів почути відповіді на свої запитання. Тетяна Дмитрівна, як професійна фея, створила простір, в якому як в квантовому тунелі, без часу і матерії, в підкірку кожного учасника вражався її багаторічний досвід.

Допомогла зрозуміти істини, які знають всі батьки, але не усвідомлюють, наскільки вони важливі для дитини. Дошкільняті складно розповісти про переживання. Дорослі читають дітям нотації, а спроби дізнатися тривоги дитини перетворюються на допит слідчого.

Усвідомити дитячі страхи можна, якщо не розглядати проблему як дорослі.

Зрозумілі речі для дорослого, іноді здаються дитині катастрофою. Швабра за дверима уявляється чудовиськом. А в чарівність діти вірять так само, як і батьки в закони фізики. Тетяна Дмитрівна навчила шукати промені надії для тривожних дітей і допомагати будувати майбутнє.

Після цього навчання, ми додали в методику роботи з казкою елементи казкотерапії.

Казка про собаку, у якої хвіст крутився зі швидкістю світла, перетворюючи тварину на вертоліт, допомогла трирічній Алісі не боятися собак. Адже смішно дивитися, як собака-вертоліт доставляє дітей в садок. А Мирону казка допомогла пережити розлучення батьків. Хлопчик уявив, що мама і тато керують великими королівствами. Тому живуть у сусідніх палацах. І люблять Мирона так само сильно, як і раніше.

А як ви допомагаєте дитині позбутися страхів? Розкажіть свою історію.

І ми разом придумаємо казку, яка підтримає вашого малюка.

Опубліковано: 04.11.2020