Ніч здійснення мрій

Влітку, майже кожної п 'ятниці, наша сім' я залишає галасливе місто. Залишає автомобільні затори, спекотне розпечене повітря, таке ж важке, як і хмарочоси зі скла і бетону, і божевільний ритм поспішаючих людей.

Ми вирушаємо в затишний будиночок у селі, на кордоні Харківської та Полтавської області, зі столітньою історією життя чотирьох поколінь.

Дім терпляче чекає нас всю зиму і так само, як мудрий старий, береже своє здоров 'я. Наш будиночок зберігає свої стіни, щоб щовесни відчути себе молодим і дочекатися зустрічі з рідними.

Увечері на темному небі запалюються перші зірки і здається, що вони набагато ближче і яскравіше. Сім 'я сідає на веранді в зручні плетені крісла, заварює запашний чай і веде неспішні розмови про життя в місті, про успіхи і засмучення, вбирає в себе гармонію природи, міць і силу предків.

Гілки плакучої верби на березі невеликої річки заграють з вітром, плавно згинаючись в романтичному танці і передають такт очерету. Тягучий туман піднімається над річкою, огортає закоханих білою вуаллю і ледве чутними кроками підбирається до нас.

Через годину величезний червоний місяць повністю вступає в свої права на нічному небосводі, і сільський краєвид нагадує містичний епізод з повісті Гоголя.

Починається зорепад.

Спостерігаю за блискучими зірками в нічному небі, і приходить осяяння.

Адже моя головна мрія вже збулася - бути разом з родиною, триматися за руки, дивитися один одному в очі і слухати тишу!

А скільки ще збудеться...

Давайте загадувати бажання!

А що ви встигли побажати в цей зорепад?

Опубліковано: 21.11.2020