ЗВІДКИ БЕРУТЬСЯ ВДЯЧНІ ДІТИ?
Моїй донечці Софії тринадцять. Це вік нескінченних протестів і заперечень.
Я чудово розумію, що для неї зараз дуже важливо відстояти свою думку, відвоювати особистий простір і право на самостійність. Але є один спосіб, який завжди допомагає знайти взаєморозуміння. В період наших тривалих перемов вичікую паузу і... дістаю родинний альбом.
Показую фото: "А пам'ятаєш, як на твоєму першому святі в дитячому садочку тато в конкурсі одягав ляльці повзунки і для зручності, перевернув його догори ногами? Всі матусі сміялися без зупину!"
Або згадую інші зворушливі моменти на родинних фотографіях.
Очі донечки стають лагідними, на обличчі з'являється посмішка і проблема, яка так легко нас завела, стає не такою складною.
Спогади про щасливі моменти життя дають нашим дітям відчуття захищеності і впевненості в батьківській любові.
А в складні життєві моменти зможуть уберегти від помилок.
Наша родинна фотопсихологія теж має свою передісторію.
П'ятнадцять років тому, теплим весняним ранком, я проводила розвиваюче заняття в групі хлопчиків п'яти років. Цим шибеникам було складно догодити, домогтися уваги і виконання завдань.
Ми проводили заняття за авторською технологією "Навчання в казці", тому батьки, які прийшли в гості на заняття до дітей, здивувалися тому, що заняття проходит на дитячому майданчику, а не в учбовому приміщенні.
Заняття було побудоване по сюжету мультфільму "Вісімдесят днів навколо світу". Згідно авторської технології, діти разом з іграшковими героями або переодягнутими дорослими, програють сюжет казки, історії або мультфільму і, непомітно для себе, виконують всі учбові завдання.
Ще напередодні я детально розписала сюжет і він мені здався дуже захоплюючим.
Згідно сюжету, хлопці з Паспарту і містером Фогом використовували всі види транспорту, аби встигнути об'їхати земну кулю за 80 днів.
Хлопчики із задоволенням купували квитки на потяг і читали слова, які були написані на них. Для поїздки на машині маленькі учні вирішували завдання і з'ясовували, скільки літрів бензину необхідно.
Ми писали телеграму в географічне суспільство з вимогою припинити переслідування і відгукнути інспектора Фікса.
Всі були захоплені грою, але наш новенький Микита залишався до неї байдужий.
Вже півтори години він з гучним бррррр-брррррр возив по колу іграшковий джип. Нічого не привертало його увагу, ані сценки з перестрілкою з бандитами, ані хованки в трюмі корабля.
І ось настав кульмінаційний момент: по натягнутій між стовпами вірьовці, за допомогою нескладного механізму, "по повітрю” пливла повітряна куля з китайського ліхтарика, з головними героями в корзині.
Микита завмер! Із здивуванням підняв голову, очі відкрилися, а руки злетіли догори. Нарешті, дитина побачила транспорт, гідний уваги!
Ми самі з подивом дивилися на його реакцію. Микита ляскав в долоні, стрибав і кричав: "Паспарту, містер Фогг, ви встигнете повернутися до Лондона!”
Хлопчика переповнювала радість, а я із здивуванням зазначила, що він уважно стежив за розвитком сюжету.
Картина щастя була така красива і переконлива, що мені дуже захотілося поділитися такими моментами з батьками дітей!
І тоді, в нашому дитячому садочку "Школі Радості" Олени Чернявської, ми вирішили проводити тематичні фотоссесії.
Весняна фотоссесія того року, як зараз, перед очима. Весна, природа прокидається. Діти в плетеному кошику, з оберемком повітряних куль. Скільки радості!
За десять подальших років фотосесії стали нашою традицією. Батьки не пропустили жодного яскравого моменту в житті дітей. У нашому садочку пройшло більше сорока фотосесій, найпам'ятніші: ретро-вечірка, образи акторів німого кіно і Елвіса Преслі.
На новорічних фото - радісні моменти здобуття дарунків і затишних родинних вечорів біля каміну. Як рік за роком зростають діти!
Ось і випускний. Учбова фотоссесія для випускного альбому. Експериментальна лабораторія з прозорими колбами, наповненими різноколірною рідиною. Юні вчені, винахідники, чарівники.
Ми самі вигадуємо сюжети для фотоссесій, ретельно підбираємо антураж і довіряємо дітей лише кращим фотографам.
Батькам віддаємо фотографії не лише в електронному, але і в друкованому вигляді і просимо створювати альбоми спогадів.
Тоді, у будь-який момент смутку або поганого настрою, дитина знов відчує яскраві і радісні моменти свого життя. Часто діти приносять ці альбоми в дитячий садок і ми влаштовуємо вечір спогадів!
Дитинство, наповнене радісними моментами, робить дітей щасливими і вдячними, і в майбутньому надихає на побудову нових планів, проектів і захоплюючих подорожей!
І коли діти виростуть, вони завжди будуть вдячні батькам за своє щасливе дитинство!
Опубліковано: 31.01.2020
