На сьогоднішній момент існує не менше десятка методик раннього розвитку дітей. Кожна пропонує свої особливі підходи та прийоми. Вибір залежить від кінцевої мети навчання. Якщо ви бажаєте:
• відкрити таланти своєї дитини,
• допомогти їй розвиватися в цікавій для неї сфері,
• зробити її самостійною, впевненою в собі,
вам варто звернути увагу на методику розвитку Марії Монтессорі.
Марія Монтессорі – італійський лікар і педагог-гуманіст. Принципи виховання, які вона пропонує, прості та застосовуються на практиці з 1906 року. Марія змогла добитися великих успіхів в навчанні дітей з обмеженими можливостями, до яких в її час ставилися зневажливо та навіть жорстоко.
Своїми новаторськими методами молода жінка ділилася на конференціях та семінарах, куди приїжджали навчатися педагоги з усього світу. Її ідеї істотно змінили процес навчання та виховання дітей. На сьогодні вона визнана одним з чотирьох вчених, які визначили розвиток педагогіки в 20 столітті.
Якщо описати суть методики в трьох словах, то це:
• Свобода.
• Самостійність.
• Творчість.
За твердженням Монтессорі кожна дитина має внутрішню жагу пізнання та певну програму розвитку, закладену в неї спочатку. Завдання дорослих – допомогти розкритися талантам дитини та реалізуватися її програмі. Тому основна функція вихователя:
• спостерігати,
• стежити за тим, що зараз цікаво малюкові,
• давати максимум джерел по цій темі.
У групах Монтессорі завжди великий вибір розвиваючих предметів, іграшок і занять, що стосуються пізнання навколишнього світу, набуття навичок і умінь.
Малюк розвивається сам в тих напрямках, які йому цікаві. Він вирішує, що вчити та скільки часу. Немає розписаних занять, термінів для їх виконання та строгих планів навчання.
Монтессорі підтримувала ідею колективного навчання, коли в групі присутні дітки різного віку та молодші вчаться у старших. Тому в повній мірі реалізувати програму можливо лише в дитячих установах (або багатодітній родині).
Оригінальна методика розрахована на дітей від трьох років. Всі заняття для більш раннього віку є адаптованими версіями, створеними послідовниками педагога. У деяких садах практикують прийом малюків, яким виповнилося два рочки.
У навчальній кімнаті весь простір поділений на п'ять зон:
• Сенсорного розвитку. Матеріали для розвитку дрібної моторики, уявлення про форму, колір, запах і текстуру предметів.
• Практичних навичок. Застебнути, розстебнути, полити квіти, почистити одяг, приготувати їжу та ін.
• Розвитку мови. Матеріали, що розширюють словниковий запас, навчання письма та читання.
• Математична зона. Цифри, геометричні фігури та все що пов'язано з рахунком і логікою.
• Космічна. Знайомить з навколишнім світом: явища природи, пори року, рослини, тварини, країни, континенти, планети.
За бажанням можна додавати різні зони. Наприклад, для зовсім маленьких останні дві можуть бути замінені на:
• Зону творчості. Робота з фарбами, пластиліном, глиною.
• Рухову. Спортивні снаряди, вільне місце для бігу.
Всі предмети та меблі повинні бути максимально відповідними малюкові за розміром, виробничі приміщення – зручним. Оскільки в ідеалі дитина справляється з завданнями максимально самостійно.
В процесі занять діють такі правила:
- Все, що дитина може зробити сама, вона повинна робити сама.
- Обов'язково прибирати за собою всі використані матеріали.
- Хто перший взяв матеріал, той з ним і працює.
- Шуміти можна тільки в певній зоні.
Це допомагає розвиватися дитині в рамках поваги до оточуючих.
У методиці не використовуються покарання та заохочення за виконання завдань. Творчий процес абсолютно вільний. Малюк має право не закінчити вправу та не повинен зазнавати примусу до цього або каратися. Заохоченням же є задоволення від процесу праці та виконаної роботи.
Опубліковано: 27.02.2018