Ми знову відкрились в центрі міста, час роботи
RUS

Чому "з нуля" дитині не бажано йти до першого класу: поради батькам

Складне і спірне питання критеріїв готовності дітей до школи виникло відразу після того, як сформувалися структури закладів дошкільної та шкільної освіти. Досі відбуваються запеклі дискусії між батьками, вчителями та дитячими психологами. Причому не тільки в Україні, а в більшості інших країнах світу.

Незважаючи на те, що деякі фахівці навіть цілі дисертації захистили по цій темі, однозначної відповіді на це питання немає. Усе індивідуально. Існують лише суперечки щодо віку початку навчання у школі (6, 7, 8 років) та аргументи ЗА і ПРОТИ спеціальної дошкільної підготовки у старшій групі дитячого садка чи в школі раннього розвитку.

Перед тим, як прийняти остаточне рішення, треба розібратися:

  • Що таке готовність дітей до школи, шкільна зрілість і здатність навчатися?
  • Що повинен уміти майбутній першачок?
  • У якому віці найкраще віддавати дитину до першого класу?
  • Чи потрібно малюку готуватися до початку навчання в першому класі?

Саме про це мова піде в цій статті.

Що таке готовність дітей до школи, шкільна зрілість і здатність навчатися

Основні терміни, які у профільній літературі вважаються взаємозамінними:

  • готовність до школи - поняття, що включає в себе всі заходи, які вживають батьки і вихователі для підготовки дітей до шкільного життя;
  • шкільна зрілість - готовність дітей не лише до біологічного, а й до фізичного та емоційного розвитку. Цей процес не можна прискорювати;
  • здатність навчатися складається з трьох областей: фізичний, когнітивний, емоційно-соціальний розвиток.

Що повинен уміти майбутній першачок

1. Фізичний розвиток

Маємо на увазі рухові навички, тобто здатність людини функціонувати та почуватися комфортно. Тіло дитини вважається готовим до школи, коли її рухи плавні та скоординовані.

Малюк має бути здатен:

  • зберігати рівновагу як у русі (динамічна), так і в стані спокою (статична). У такому разі він може довго стояти чи сидіти, не підтримуючи голову;
  • мати дрібну моторику (спритність всієї руки, а не тільки кисті). Від цього залежить не лише можливість самообслуговування, а й латералізація тіла, коли різні функції та процеси пов'язуються з однією або іншою стороною мозку;
  • мати велику моторику (спритність всього тіла, включаючи м'язовий тонус). Адже навчання письма вимагає спритності всієї руки - від плеча, через передпліччя, зап'ястя та кисть. Потрібно звертати увагу на те, як дитина малює, тримає олівець, який тиск чинить на папір і чи повертає на папір під час малювання. Також варто спостерігати за спритністю при вирізанні, склеюванні та поводженні з дрібними предметами, такими як намистини. Важливо також, як дитина одягається та їсть (наскільки ефективно вона сама це робить).

2. Когнітивний розвиток

Це особливий рівень мислення, коли дитина може:

  • маніпулювати інформацією - розпізнавати поняття, принципи, правила та комбінувати ці дані;
  • використовувати зорове сприйняття - аналізувати графічні знаки (бачити, із яких елементів складається та чи інша буква), вирішувати головоломки, визначати відмінності між зображеннями, відтворювати шаблони (копіювання, запам'ятовування складових частин зображення тощо).
    Однак зорове сприйняття не має нічого спільного із зором. Якщо малий занадто низько тримає голову під час малювання і довго вдивляється в щось, значить, болять очі. Може знадобитися консультація офтальмолога. Але якщо малює щось інакше, ніж це виглядає насправді, або пише справа наліво, це питання обробки візуальної інформації;
  • сприймати на слух команди та інструкції - піддавати почуті слова складовому фонетичному аналізу, тобто розділяти їх у склади і звуки, розрізняти та поєднувати слова, що римуються. Здатність запам'ятовувати, що говорить вчитель, свідчить про хорошу слухову пам'ять. Але слух як орган не має нічого спільного з обробкою слухової інформації. Вона належить до стимулів, які досягають вуха та обробляються в мозку.

3. Соціально-емоційний розвиток

Соціально-емоційна зрілість означає, що дитина здатна будувати відносини з іншими, співпрацювати в групі та прагнути дотримуватися загальних групових правил.

У якому віці найкраще віддавати дитину до першого класу

Те, як дитина функціонуватиме в шкільному колективі, залежить від її:

  • віку;
  • розвитку нервової системи;
  • темпераменту;
  • сприйнятливості до стресових факторів.

Коли малюк стає першокласником, вона тільки-но починає розвивати свої навички емоційного регулювання. Школа очікує від учнів: старанності, сумлінності, розуміння та адаптації до всіх соціальних норм. Однак пастка полягає в тому, що розвиток саморегуляції у дітей починається приблизно 5-7 років і займає дуже багато часу. Іноді навіть дорослі люди відчувають із вищеперерахованими вимогами великі труднощі.

Коли першокласник робить перші кроки у світі знань, багато чого відбувається на рівні його біологічного розвитку. Зокрема:

  • молочні зуби випадають;
  • кінцівки подовжуються;
  • змінюється лицьовий скелет - риси обличчя стають чіткішими;
  • костеніє зап'ястя, необхідне для письма.

Через безліч біологічних процесів в організмі емоційні ресурси 5-6-річних дітей досить слабкі. Психіка у таких дітей нестабільна. Вони дуже нестійкі, вони часто зляться, сумують, сміються без причини. Схожі на дворічних, тільки трохи розумніші. Їм потрібна підтримка дорослих, а не додатковий стрес.

Ідеальним віком для початку навчання в школі вважається 7 років. Якщо дитина має проблеми зі здоров'ям, то 8 років.

Чи потрібно малюку готуватися до початку навчання в першому класі

Одні батьки наполягають на якомога ранньому інтелектуальному розвитку. Тоді маленький вундеркінд має рахувати, читати і писати не лише рідною, а й кількома іноземними мовами, щоб виділятися на фоні однокласників.
Інші - наполягають на тому, що ні в якому разі не потрібно нічого робити, адже дитині буде нудно на уроках, і вона не захоче навчатися взагалі.

Психологи теж не радять мамам і татам самостійно займатися з дошкільнятами письмом, читанням і логіко-математичними вправами, щоб не відбити бажання вчитися назавжди.

Часті питання про підготовку дошкільнят у дитячому садку Школи радості Олени Чернявської

Чи потрібно перевчити дитину малювати та писати правою рукою перед початком занять із підготовки до школи?
Ні, дозвольте йому визначитися самому, яка рука в нього домінуватиме, як йому зручніше працювати. Насильницьке примушування до переучування може негативно вплинути на мозок.

Як пояснити малюку, що він має відвідувати дитячий садок\школу 5 днів на тиждень, якщо мама працює вдома?
Вам важливо пояснити цінність знань на власному прикладі: «Я добре вчилася, і це дозволило мені мати улюблену професію, купити житло, багато подорожувати тощо». Адже школа - це перший крок до великої мрії, яка наразі здається недосяжною: стати ветеринаром, поїхати до Парижу, завести великого породистого собаку чи кішку. Щоб маля швидше адаптувалося до школи, приходьте до нашого садка на екскурсію, читайте казки та дивіться мультики шкільну тему.

Маю дуже непосидючу дитину. Боюся, що не захоче вчитися, буде бешкетувати. Що робити з цим?
Не хвилюйтеся! Усі діти так влаштовані: якщо тема їм не цікава, зосередитися буде складно. Показуйте на особистому прикладі: доводьте розпочату справу до кінця і пояснюйте, чому це важливо. Залучайте малюка до спокійного хобі, що вимагають довгої роботи: ліплення, орігамі тощо. Грайте разом у настільні ігри, збирайте головоломки, шукайте відмінності в картинках чи заховані предмети. Ще кілька власних авторських методів мають вихователі нашого садка Школи радості Олени Чернявської. Сміливо приводьте свого маленького шкідника, і скоро він дивуватиме вас зразковою поведінкою і успіхами в навчанні.

Висновок:

Насправді потрібен баланс отримання знань, професійний догляд і заходи, які сприяють гармонійному розвитку дітей. Їх зможе забезпечити виключно кваліфікований персонал дитячого дошкільного закладу. Під час його відвідування діти знайомляться з новими друзями, дізнаються, що правила їхнього будинку не завжди діють в інших місцях (іграшки прибирають перед сном, а в дитячому садку чи школі після ігор).

Спілкування з іншими дітьми дає змогу набути базових соціальних навичок: грати разом, справлятися з конкуренцією, невдачами, а також зі своїми та чужими емоціями. Дитячий садок також створює ідеальні умови для того, щоб діти навчилися самостійності у догляді за собою (гігієнічні звички, прикрашання, харчування). Він спонукає їх до систематичності та виконання завдань, які батьки можуть не доручати їм удома (активна участь у заняттях у дитячому садку, прибирання та інша хатня робота).

Якщо дитина перебувала на домашньому вихованні, не відвідувала ясельну, молодшу та середню групи дошкільного закладу, щоб вона швидше адаптувалася і звикла до шкільного графіку та занять, слід віддати її до старшої групи дитячого садка Школи радості Олени Чернявської. Завдяки тому, що основною формою діяльності дітлахів є гра, вихователь в ігровій формі допоможе їм розвинути навички самоконтролю. За необхідності самостійно розпочати\припинити гру\розмову, сформулювати та виразити свої бажання, емоції та почуття. Це основні вміння, які повинен мати майбутній першокласник. А всі інші знання і навички він обов'язково отримає під час подальшого навчання та спілкування з однолітками.

Опубліковано: 28.02.2026